Минус колиска майбуття

Зачерпну я у долоні Кришталевої води. По траві пройду босоніж, Залишу свої сліди. Свіжий вітер заколише У колисці майбуття І ніколи не залишить У продовж мого життя. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Білі хмари, мов вітрила, Кличуть в зоряний політ, Виростайте, руки-крила, І несіть в незнаний світ. Лиш надія не згасає, Що повернемося знов - Нас в житті оберігає Віра й батьківська любов. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Візьму з собою пісню поля, Що мати вчила з ранніх літ І на зорі шукати долю Піду за мріями у світ. Піду за мріями у світ.